«Навчаю не за книжками». Кіборг та розвідник служить у франківському ТЦК та ділиться бойовим досвідом

Захисник Донецького аеропорту, розвідник, активний учасник боїв на Сході України під час широкомасштабної війни Юрій Найко після важкого поранення служить на посаді командира роти охорони франківського ТЦК, де ділиться досвідом з молодшими побратимами.  Про порятунок руки, навчання не з книжок, а з досвіду та ставлення до ухилянтів він розповів на Армія FМ.

Активний учасник подій на Майдані, Юрій Найко із 2014 року пішов служити в 90-й окремий аеромобільний батальйон, який захищав Донецький аеропорт, тримав рубежі Авдіївки, Опитного, Пісків, Водяного, Семенівки.

 – Мій хороший знайомий, який пройшов Афганістан, пішов у батальйон «Донбас» командиром розвідки, я хотів до нього, але він загинув під Іловайськом. 23 серпня я потрапив в 95-ту аеромобільну десантну бригаду, на базі якої було сформовано 90-й батальйон.

Під час оборони Донецького аеропорту Юрій пильнував підходи до термінала, там він врятував життя побратимам. Про ті події згадує лаконічно:

– Виконували поставлені завдання, як і в цивільному житті люди щодня виконують свою роботу. Звісно, потрапляли під обстріли, доводилося рятувати бійців, але всі дії були відпрацьовані до автоматизму.

Під Донецьким аеропортом Юрій дістав поранення. 9 жовтня 2015 року був звільнений у запас. Каже, мав час відновитися, то ж з початком великої війни знову пішов у військо.  

– Після АТО я закликав усіх знайомих йти на полігони та у військові частини й готуватися, тому що буде війна. Мені ніхто не вірив. З початком широкомасштабного вторгнення я пішов у військкомат, і 2 березня 2023 року мене направили 53-ту механізовану бригаду, до якої був прикріплений батальйон «Айдар».

Як розвідник «Айдару» Юрій Найко брав участь у боях під Маріуполем, Червоною Поляною, Петрівським, Єгорівкою, Павлівкою, Нікольським та Вугледаром. За його корегуванням наші армійці знищили вісім колон противника, зірвали підготовку до штурму Вугледара, ліквідували декілька штурмових та диверсійно-розвідувальних груп.

– Із Хмельницького підрозділ відправили на Дніпро, а звідти ночами доправили на Маріупольський напрям і одразу закинули на бойові позиції, тому що там були значні втрати.

 У травні 2022 року на Вугледарському напрямку під час одного із завдань Юрій дістав важкі уламкові поранення.

– Дістали поранення ще два розвідники, але в мене ситуація була найважча: перебита артерія, два переломи руки зі зміщенням і поранення в праву лопатку з переломом. Два уламки застрягли, а два пройшли навиліт. Мене встигли довезти до Курахового.

Юрій переніс п’ять операцій та тривалу реабілітацію.

– Бігав та плавав, хоч рука боліла. Є бійці, що у шпиталі не напружуються, а в мене не те що спина, навіть труси були мокрі від поту. Зі мною займалися найкращі реабілітологи, і з дому я теж з ними радився. Завдяки цьому вдалося відновитися, і зараз я працюю цією рукою.  

Зараз Юрій Найко служить командиром відділення роти охорони. Як інструктор із розвідки він навчає бійців, як уникнути полону, що треба брати на позицію та іншим тонкощам.

– Яка тактика потрібна на виходах та входах, як облаштовувати спостережні пункти, засідку, дозор, а також розповідаю про виживання і розвідку боєм. Навчаю не тільки розвідників, а й штурмовиків та бійців інших підрозділів.  Я не даю інформації із літератури, а з досвіду. Читати люди й самі вміють. Треба дати інформацію, яку бійці швидко засвоять.

Юрій Найко служить у франківському ТЦК та СП. Каже, жодного разу не мав приводу дорікнути колегам за некоректні дії.

– Мені свого часу передзвонили, я одразу з’явився у військкомат, а зараз шукають причину, щоб не піти. У нас хлопці не застосовують фізичної сили до тих, кого призивають. А от потенційні новобранці часто лаються та насміхаються, особливо діти мажорів. Людям, які уникають служби, треба якось розібратися, яку Україну вони хочуть побачити в майбутньому.

Як каже Юрій Найко, зараз усі українці мають знаходити себе у війську і бути максимально згуртованими.