Хочу допомогти нашому воїну отримати протез та відновити заняття спортом, – бігун-аматор Лука Карпюк

В ефірі Армія FM підприємець та бігун-аматор Лука Карпюк розповів про участь у 120-кілометровому добовому забігу та інших змаганнях і про збір на протез пораненому українському воїну.

Під час добового забігу в підтримку пораненого воїна скинув до 2,5 кілограмів, каже Лука Карпюк.

– Я до цієї дистанції йшов поступово. Коли вперше спробував біг на далекі відстані, зрозумів, що це моя ніша і почав розвиватися у цьому напрямку. Дистанція у 100 км дуже вабить, бо коли фінішуєш, то це особливе досягнення. Я не встиг фінішувати за добу, погода внесла корективи, тож знадобилося 24,5 години. Цікавлюся гірським бігом, адже це стрімкі набори висоти, підйоми й спуски. Все дуже просто: виходиш на старт і біжиш маршрутом, який проклали організатори. Правила звичайні, як у всіх бігових змагань: хто перший, той і переміг. Це аматорський біг і є ліміти часу. Можеш бігти повільно і багато відпочивати в дорозі, а можеш бігти у швидкому змагальному темпі і боротися за призові місця, тоді в тебе відпочинку майже немає. Я за забіг скинув 2-2,5 кг.

Бігун пояснив, чому він вирішив допомогти зібрати гроші на колінний вузол пораненому бійцю Олександру Бєлову.

– Разом із центром Unbroken шукали бійця, пов’язаного зі спортом, бо ця тема мені близька. Спорт відіграє для мене особливу роль у житті, тому хотілося допомогти такому воїну відновити заняття улюбленим видом спорту. Олександр до повномасштабної війни був інструктором з айкідо у львівській школі. Отримавши повістку, пішов в армію. На Запорізькому напрямку дістав важке поранення нижньої кінцівки, її було неможливо врятувати. Зараз він проходить реабілітацію та очікує протезування. І ми хочемо допомогти йому отримати саме такий протез, який дозволить відновити заняття спортом.

Лука поділився, як він готується до змагань та відновлюється після складних випробувань.

– Бігти добу – це не жарти. Не варто «стартувати з дивана». Я готуюся довго. І це не тільки моя важка праця, а й тренера і моїх близьких, які страждають найбільше, бо така підготовка вносить великі обмеження і корективи в моє життя. У мене багато бігових занять, були тижневі виїзди на тренування в гори. Підготовка вимагає ресурсу: психологічного, фізичного і матеріального. Після фінішу треба декілька днів на адаптацію, щоб організм перелаштувався. У відновленні важливі: здоровий сон, здорове харчування, трішки спеціального харчування. Я зараз почуваюся дуже добре, повернувся до роботи.

Лука назвав спортивні заходи, участю в яких він найбільше пишається.

– Якщо чесно, пишаюся не досягненнями або заходами, а Силами оборони, яким вдалося допомогти, там героїчні люди. Щодо моєї активності, то на своє 30-річчя я пробіг зі Львова на Говерлу. Забіг на 300+ км долав поступово, протягом тижня. Ми тоді зібрали 440 тисяч, які передали фонду для закупівлі дрона. Зараз більшість бігових подій проводяться під егідою зборів на різні потреби Сил оборони. Ми робимо те, що можемо, на своєму місці.

Бігун-аматор пояснив, що його мотивує під час забігів та які проблеми можуть трапитися під час подолання дистанції.

– Бувало, думав, що не зможу дістатися фінішу. Коли біжиш дуже довго, може трапитись всяке, можуть бути травми, проблеми з травленням, якийсь ментальний фактор. Але ще не було жодного разу, щоб я зійшов з дистанції. А цього разу я біг не тільки за свою мрію фінішувати, а і за мрію іншої людини, нашого воїна, якому ми збираємо на протез. Ти бачиш мету і рухаєшся до неї, немає варіантів сходити, як би важко не було.