Путін запропонував росіянам встати з колін, і вони взялись "повертати історичні землі" – історик Сергій Громенко

Кремлівські пропагандисти часто перекручують історію, брехливо називаючи українців посібниками Гітлера, хоча насправді таких було чимало серед росіян.  Хто і на чийому боці воював під російським триколором під час Другої світової війни та який внесок українців у перемогу над нацизмом, на Армія FМ розповів кандидат історичних наук і експерт Українського інституту майбутнього Сергій Громенко.

Україна визволилася від нав’язаного Росією бачення історії й приєднується до загальноєвропейської традиції відзначати День пам’яті та перемоги 8 травня, зазначає Сергій Громенко.

– В останню годину 8 травня 1945 року нацистська Німеччина підписала капітуляцію. Та оскільки в Москві на той момент було уже 9 травня, Сталін ухвалив політичне рішення святкувати за московським часом. Тож хто святкує День перемоги над нацизмом дев'ятого травня, так чи інакше підтримує сталінське політичне рішення.

Доктрина «побєдобєсія» передбачає  не лише щорічні грандіозні паради на Красній площі в Москві, на 9 травня, а також активне використання «георгіївських стрічок» та інших символів із досить суперечливою історією, каже історик.

– Путінська пропагандистська машина дуже еклектична, зіткана подекуди із суперечливих символів. Наприклад, прапор Перемоги червоного кольору, а от під російським триколором воювали частини на боці німців проти більшовиків, так звані власівці. Оригінальна Георгіївська стрічка теж була знаком колабораціоністів і борців проти комунізму. Але в 1943 році Сталін вирішив не віддавати символ антикомуністичним силам і запровадив орден Слави, стрічка до якого відрізнялася від георгіївської лише насиченістю кольорів.  В рамках нинішнього путінізму всі ці символи чудово поєднуються.

Як розповів Сергій Громенко, росіяни часто перекручують історію, брехливо називаючи українців посібниками Гітлера, хоча серед росіян таких було, за різними оцінками, до півтора мільйона осіб.

– Переважно це були військовополонені, яких після літа-осені сорок першого поставили перед вибором: смерть в таборах або перехід на службу допоміжними частинами в німецьку армію. І Власов насправді не створював свій рух, а очолив наявний. Меншу частину становили ідейні борці проти комунізму.

 За словами Сергія Громенка, росіяни прагнуть привласнити перемогу у Другій світовій війні, нехтуючи фактом, що без союзників Радянський Союз навряд чи б вистояв.

– Радянський Союз – переможець над нацизмом, як і всі інші члени антинацистської коаліції. Що стосується ролі українців, то Україна була ключовою територією під час Другої світової війни. Загинуло 3 млн людей, а всього з території України було мобілізовано майже 7 мільйонів.  Без цих семи мільйонів українців Союз би програв. Отже, українці принесли перемогу Радянському Союзу, який разом із Британією, США, став головним переможцем над нацистською Німеччиною.

Загалом на території України за час Другої світової війни загинуло понад вісім мільйонів людей, зауважує Сергій Громенко.

– Треба розрізняти етнічних українців і підданих УРСР. Три мільйони українців різних національностей загинули в лавах збройних сил з усіх боків. Більшість, звісно, в радянській армії, але це також УПА, місцеві загони самооборони, які боролися на боці нацистів. Також приблизно три мільйони цивільних загинули внаслідок бойових дій або умисного убивства з боку нацистів. З них півтора мільйона  – євреї, жертви Голокосту на українських землях. Ще два мільйони цивільних українців загинули передчасно через загальне погіршення умов життя.

Між ідеологією сучасної путінської Росії та Третього Рейху чимало спільного, наголошує Сергій Громенко.

– Концепт відновлення історичної справедливості за допомогою сили. Гітлер прийшов до влади на хвилі ресетименту (ресентимент – почуття ворожості до того, що суб'єкт вважає причиною своїх невдач, безсила заздрість – Ред.). Після  Першої світової в Німеччини забрали території, які вона вважала своїми. І Друга світова війна почалася через те, що ображений агресор почав повертати так звані історичні землі й не зупинився на цьому. Росіяни, ображені поразкою в холодній війні та першій чеченській, так само радо погодилися на вставання з колін, яке їм запропонував Путін, і почали «повертати історичні землі» поза межами Росії. 

Якби Україна не встояла, Молдова, Білорусь та  країни Балтії були б завойовані Росією, переконаний Сергій Громенко.