Зараз людей контролюють через задоволення, - журналіст Вадим Карп’як
Український журналіст, теле- та радіоведучий Вадим Карп’як став гостем програми «Вечірній По» на Армія FM. Разом з ведучим програми співаком та військовослужбовцем ЗСУ Олександром Положинським вони обговорили творчість письменників Джорджа Орвелла та Олдоса Гакслі, поміркували щодо контролю за людьми та порівняли ситуацію в англійській та українській мові.
Вадим Карп’як висловився про письменника Джорджа Орвелла та його думку щодо тоталітаризму.
– Всі знають твір Орвелла «1984», але не всі його читали. А, якщо і не знають, то розуміють слово «орвеллівський», з цього прізвища вже зробили прикметник, для позначення чогось тоталітарного. Мене вже кілька років переслідує думка, що Орвелл запровадив уявлення про тоталітаризм, таким як ми його уявляємо в КНДР і як було в СРСР. Тотальний контроль через страх і зовнішній нагляд, як у «1984». Орвелл уявляв найвищу форму тоталітаризму ось в такий спосіб, через призму тотального контролю. Коли «великий брат» за тобою стежить і ти під цим примусом.
Журналіст розповів про британського автора Олдоса Гакслі та довів, що письменник був спрогнозував розвиток людства.
– У XX сторіччі був ще один автор – Олдос Гакслі. Це відомий письменник, який експериментував і описував різні стани з ЛСД. Це один із британських інтелектуалів і його одна з найвідоміших книг – «Який чудовий світ новий» (1935 р.). Це була антиутопія, як і в Орвелла, він описував світ майбутнього і світ тотального контролю, не через примус і страх, а через задоволення. І XXI ст. показує, що в довгостроковій перспективі теорія Гакслі перемагає. Зараз людей контролюють через задоволення: через доступ до інтернету, доступ до телебачення, через приємності, покупки, ось ця вся сфера задоволень. Щоб зв тобою встановити стеження, не треба весь час тримати камери, ти сам віддаси свої е-мейли, телефони, сам будеш все віддавати, щоб за тобою стежили. На всіх є своє цифрові профайли в Google. Вони знають, що ти їси, п’єш, одягаєш, слухаєш і дивишся. Гакслі виявився прозорливішим в цьому сенсі. Гакслі був викладачем у Орвелла, він викладав йому французьку в Ітоні, – сказав Карп’як.
Вадим Кап’як порівняв ситуацію з англійською мовою про яку писав Джордж Орвелл з теперішнім станом української мови.
– Перш за все, всі знають Орвелла за романом «1984», він був чудовим есеїстом, бо він працював журналістом. Я б хотів порекомендувати його есе «Політика і англійська мова». Я його вчора перечитав, він пише про те, що жахливо спопсилася англійська мова, люди почали використовувати слова не розуміючи їхніх значень, люди зловживають латинськими словами і слівцями незрозумілого походження, щоб, як їм здається, прикрасити свою мову, люди перестали вживати красиві метафори, а використовують порівняння. Він пише, що люди не дають собі труду, щоб навчитися формувати речення, вони ліплять словесні блоки і так виходять речення, і це жахливо. А я читав і думав, що якщо замість англійської мови підставити українську, то буде те саме. Навала англіцизмів, навала незрозумілих слів, речення, в яких немає сенсу, постійне утруднення мови. І найгірше, це намагання загравати з публікою використовуючи сленгові слівця або русизми на підкреслення, типу я свій, ну ви ж розумієте. Українські стендапери люблять ще матюкнутися, немає такого жарту, де не лізе матюк в українського стендапера. Ще вважається нормою, що і сцени не матюкаються, але стараннями українських стендаперів скоро і це стане нормою і перестане бути смішним. Мені таке не подобається, якщо ти не можеш висловити думку без матюків, то щось не так із твоїм словниковим запасом.
«Вечірній По» – програма музиканта та військовослужбовця ЗСУ Олександра Положинського. Слухайте щобудня з 20:00 до 22:00 лише на Армія FM.
